Рецензування

Усі надіслані рукописи, які розглядаються для публікації, проходять рецензування принаймні двома рецензентами, які є експертами в цій галузі. Усі рукописи, подані до редколегії, проходять сліпе рецензування. Метою рецензування є сприяння ретельному відбору рукописів автора для публікації та надання конкретних рекомендацій щодо їх удосконалення. Окремо контролюється рівень дотримання правил підготовки статті до публікації в науковому журналі.

Політика рецензування відповідає світовим етичним нормам (https://publicationethics.org/resources/guidelines/cope-ethical-guidelines-peer-reviewers)

Внесок у редакційні рішення

Рецензування допомагає редакторам у прийнятті редакційних рішень і через редакційні комунікації з авторами може допомогти авторам у вдосконаленні їхніх рукописів. Рецензування має важливе значення для офіційного наукового спілкування і лежить в основі наукової діяльності.  Праці Інституту електродинаміки НАН України поділяють думку багатьох про те, що всі науковці, які бажають зробити свій внесок у науковий процес, повинні робити справедливу частку рецензування.

Оперативність

Будь-який запрошений рецензент, який відчуває себе некваліфікованим для рецензування дослідження, про яке повідомляється в рукописі, або знає, що його швидке рецензування буде неможливим, повинен негайно повідомити про це редакторам і відхилити запрошення до рецензування, щоб можна було зв'язатися з альтернативними рецензентами.

Конфіденційність

Будь-які рукописи, отримані для рецензування, є конфіденційними документами та мають розглядатися як такі; вони не мають бути показані або обговорені з іншими особами, за винятком випадків, коли це дозволено головним редактором (який зробив би це лише за виняткових і конкретних обставин). Це також застосовується до запрошених рецензентів, які відхиляють запрошення на рецензування.

Стандарти об'єктивності

Рецензії мають проводитися об'єктивно, а спостереження сформульовані чітко з підтверджувальними аргументами, щоб автори могли використовувати їх для поліпшення рукопису. Особиста критика авторів недоречна.

Подяка джерел

Рецензенти мають визначити відповідну опубліковану роботу, яку автори не цитували. Будь-яке твердження, яке є спостереженням, висновком або аргументом, про яке повідомлялося в попередніх публікаціях, має супроводжуватися відповідним цитуванням. Рецензент також має повідомити редакторів про будь-яку істотну схожість або збіг між поданим рукописом і будь-яким іншим рукописом (опублікованим або неопублікованим), про який вони знають.

Розкриття інформації та конфлікт інтересів

Будь-який запрошений рецензент, який має конфлікт інтересів, що виникає в результаті конкурентних, спільних або інших відносин або зв'язків з будь-яким з авторів, компаній або установ, пов'язаних з рукописом і описаною в ньому роботою, має негайно повідомити редакторів про оголошення свого конфлікту інтересів і відхилити запрошення на рецензування, щоб можна було зв'язатися з альтернативними рецензентами.

Неопублікований матеріал, розкритий у представленому рукописі, не має використовуватися в дослідженнях рецензента без явної письмової згоди авторів. Привілейована інформація або ідеї, отримані в результаті рецензування, мають бути конфіденційними та не використовуватися в інтересах рецензента. Це також застосовується до запрошених рецензентів, які відхиляють запрошення на рецензування.